1 куплет
GmНе стримало Ebнебо
ПCmлачу народу дDітей своїх
GmКоли прийшов EbБог:
Не зміг фарCmаон протистDояти силі неземній
EbЧудо, знов за чудом чFудо:
Думав Бог, що Gmбудуть: вDірні діти до кінця
EbАле! Чудес їм стало мFало:
Питає ГосGmподь і на очах сльDоза:
Припев
«GmДе знову ваша віра?
CmЧому втрачає сили мFій народ?
НевжCmе не знає: DЯ – Господь!?
GmВчора й навік Той Самий
CmБерегти не перестану
EbЗавжди в руках тримаю:
ЧFом Мене ти зDабуваєш?»
Gm Cm Eb F D
2 куплет
Знову перед ними горе:
«Яке велике море, це мабуть прийшов кінець життя?»
Серце стискається від болю:
«Чому про мою волю не питаються?»
Скільки ще чудес вчинити, щоб зрозуміли діти:
Ніхто не може так любити!?
Коли ти станеш довіряти?
Це я лиш можу дати, силу, щоб перемагати
Рекомендації
- D
- G
- G
- G